доктор філологічних наук,
професор, завідувач кафедри |
Козлик Ігор Володимирович
Івано-Франківськ, Україна
e-mail: ihor.kozlyk@pnu.edu.ua
сторінка на сайті ПНУ імені Василя Стефаника: https://kslipl.pnu.edu.ua/загальна-інформація/викладацький-склад/козлик-ігор-володимирович/
сторінка у Вікіпедії: https://uk.wikipedia.org/wiki/Козлик_Ігор_Володимирович
ORCID
ДОСВІД РОБОТИ
З червня 1990 по сьогоднішній день працюю в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника (до серпня 1992 – Івано-Франківський державний педагогічний інститут ім. В.С.Стефаника) на посадах: асистента кафедри російської і зарубіжної літератури (1990–1992), доцента (1992–2009) і професора (2009–2012) кафедри світової літератури, з 2012 завідувача кафедри світової літератури, а з 2014 по теперішній час завідувача кафедри світової літератури і порівняльного літературознавства.
З 1987 року опублікував більше 150-ти наукових, науково-методичних та науково-бібліографічних праць, у тому числі монографії «В поэтическом мире Ф.И.Тютчева» (1997), «Теоретичне вивчення філософської лірики і актуальні проблеми сучасного літературознавства» (2007), книга «Професія крізь призму людяності» (2016), навчальні посібники, зокрема «Світова література доби Середньовіччя та епохи Відродження: навч. посібник [для студ. вищ. навч. закл.]» (2011, з грифом МОН України), статті та методичні рекомендації. Наукові роботи опубліковані в Україні, Республіці Польща, Російській Федерації.
Постійно беру участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково-практичних конференціях з проблем методології літературознавства, теорії літератури, історії літературознавства, історії слов’янських літератур та методики викладання літературознавчих дисциплін у вищих навчальних закладах.
ОСВІТА
1983 року закінчив філологічний факультет Івано-Франківський державний педагогічний інститут імені В.С.Стефаника зі спеціальності «Російська мова і література», кваліфікація «Вчитель російської мови і літератури».
1990 року достроково закінчив аспірантуру Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка АН УРСР (тепер НАН України), захистивши у квітні 1990 року дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.01 – російська література на тему: «Лірика Ф.І.Тютчева в контексті російської поезії середини ХІХ ст.».
У листопаді 1993 року присвоєно вчене звання доцента кафедри світової літератури.
У квітні 2008 року в спеціалізованій раді Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.01.06 – теорія літератури на тему: «філософська лірика: диференціація видів і жанрова інтеграція».
У листопаді 2010 року присвоєно вчене звання професора кафедри світової літератури. Неодноразово проходив наукове стажування Інституті літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України.
ПРОФЕСІЙНІ НАВИЧКИ
У науковій сфері – здатність організовувати і здійснювати наукові дослідження у всіх структурних сферах сучасного літературознавства.
У викладацькій сфері – здатність проводити заняття різних видів і форм у будь-яких за чисельністю і рівнем попередньої підготовки групах слухачів.
ФАКУЛЬТЕТ ФІЛОЛОГІЇ
ОР “БАКАЛАВР”
ОП “Польська мова і література. Філологія” (І курс, II семестр)
ОП “Польська мова і література. Філологія” (ІІІ курс, V семестр)
Силабус ОК “Зарубіжна література”
ОП “Українська мова і література. Філологія” (ІІІ курс, V семестр)
Силабус ОК “Зарубіжна література”
ОП “Чеська мова і література. Філологія” (ІІІ курс, V семестр)
Силабус ОК “Зарубіжна література”
ОП “Середня освіта (польська мова та література)” (І курс, ІІ семестр)
ОК “Основи наукових досліджень – ІІ”
ОП “Середня освіта (польська мова та література)” (ІІІ курс, V семестр)
Силабус ОК “Зарубіжна література”
ОП “Середня освіта (українська мова та література)” (ІІІ курс, V семестр)
Силабус ОК “Зарубіжна література”
ОР “МАГІСТР”
ОП “Польська мова і література. Філологія” (І курс, I семестр)
Силабус ОК “Літературознавчий аналіз тексту”
Силабус ОК “Методологія та організація наукових досліджень – 2”
______________________________________________________________
ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНИХ МОВ
ОР “БАКАЛАВР”
ОП “Англійська мова і література. Філологія” (І курс, I семестр)
Силабус ОК “Зарубіжна література”
ОП “Німецька мова і література. Філологія” (І курс, I семестр)
Силабус ОК “Зарубіжна література”
ОП “Французька мова і література. Філологія” (І курс, I семестр)
Силабус ОК “Зарубіжна література”
ОП “Англійська мова і література. Філологія” (І курс, ІІ семестр)
Силабус ОК “Зарубіжна література”
ОП “Німецька мова і література. Філологія” (І курс, IІ семестр)
Силабус ОК “Зарубіжна література”
ОП “Французька мова і література. Філологія” (І курс, IІ семестр)
Наукові дослідження у галузях теорії літератури і літературної критики, методології літературознавства, історії російської літератури ХІХ–ХХ ст., історії світової літератури від Давнини до епохи Відродження, порівняльного літературознавства (українсько-польські суспільно-літературні взаємини), методики викладання літературознавчих дисциплін у вищих навчальних закладах, літературознавчої бібліографії. Запропонував інтегрований методологічний підхід до вивчення літературно-художніх явищ, який ґрунтується на синтетичному поєднанні базових засад СМД-методології Г.П.Щедровицького та філософської герменевтики Г.-Ґ.Ґадамера і уможливлює нейтралізацію у сфері науки про літературу негативних наслідків сцієнтизму та межової спеціалізації наукової діяльності. Розробив теорію просторового тлумачення категорії «жанр» щодо ліричного роду літератури, застосувавши її до теоретичного аналізу феномена філософської лірики у векторі розрізнення компетенції гносеологічних сфер загальної та прикладної теорії літератури. Відстоює ідеї суттєвої інтенсифікації теоретичної сфери літературознавства й організації системної методологічної рефлексії наявних літературознавчих практик як провідного механізму якісної зміни фахового рівня української науки про літературу у кореляції з сучасними досягненнями світової гуманітаристики.
Автор монографій «В поэтическом мире Ф.И.Тютчева» (1997) та «Теоретичне вивчення філософської лірики і актуальні проблеми сучасного літературознавства» (2007), навчальних посібників, а також більше 100 наукових студій, що друкувалися в провідних наукових фахових виданнях України («Слово і Час», «Зарубіжна література в школах України», «Collegium», «Вісник Прикарпатського університету. Філологія», «Питання літературознавства», «Русская литература. Исследования», «Записки Наукового товариства імені Шевченка», «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України», «Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки», «Филологические исследования», «Гоголезнавчі студії», «Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови» й ін.), Росії (санкт-петербурзькому академічному журналі «Русская литература», московському журналі «Новое литературное обозрение», в науковому збірнику «Вестник Томского государственного университета. Филология» й ін.), Польщі (ольштинському науковому збірнику «Acta Polono-Ruthenica», жешівському науковому збірнику «История и современность в русской литературе» й ін.).
2020 року у Чеській Республіці вийшов навчальний посібник «Літературознавчий аналіз художнього тексту/твору в умовах сучасної міжнаукової та міжгалузевої взаємодії» (Брно: за сприяння Центральноєвропейського центру славістики у співпраці з Чеською асоціацією славістів та Інститутом славістики Філософського факультету Університету Масарика, 235 с.).
Є автором першого і єдиного на даний момент монографічного дослідження історії кафедри світової літератури ПНУ імені Василя Стефаника, яке опублікував брошурою «Історія моєї кафедри» (Івано-Франківськ: Видавець І. Я. Третяк, 2010. — 72 с.).
Член кандидатських спеціалізованих вчених рад з порівняльного літературознавства та теорії літератури при Тернопільському національному педагогічному ун-ті імені Володимира Гнатюка і з української літератури при ПНУ імені Василя Стефаника (2010–2012). Член кандидатської спеціалізованої ради з української літератури та теорії літератури при ПНУ імені Василя Стефаника (з 2015). Член експертної ради при МОН України з філології (2015-2017).
Голова редколегії збірника наукових статей «Султанівські читання» (з 2013). Відповідальний редактор збірника наукових статей «Літературознавчі студії: компаративний аспект» (з 2014).
Член редколегії фахових видань: «Питання літературознавства» (Чернівці), «Література в контексті культури» (Дніпро, з 2020, вип. 33), «Зарубіжна література в школах України», «Історія. Філософія. Релігієзнавство» (обидва – Київ), «Вісник Прикарпатського університету. Філологія (літературознавство)», «Слово: Прикарпатський вісник НТШ», наукового збірника «Методологічні проблеми гуманітарних досліджень: Матеріали VII міжнародного теоретичного семінару в межах постійно діючого симпозіуму „Об’єкт і суб’єкт гуманітарного пізнання» (Кам’янець-Подільський національний ун-т ім.Ів.Огієнка, 2009), «Rusycystyczne Studia Literaturoznawcze» (Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, Katowice, Polska, 2013–2016, вип. 23–26) й ін.
Ініціатор створення при кафедрі світової літератури «Кабінету методики літератури імені доцента Юрія Султанова» та автор ідеї заснування при кафедрі Всеукраїнської науково-практичної конференції «Султанівські читання» як постійно діючого наукового форуму.
З другої половини 2012 року очолює Прикарпатський осередок практичної компаративістики, заснований на кафедрі світової літератури ПНУ імені Василя Стефаника доктором філологічних наук, професором Володимиром Матвіїшиним за участі доктора філологічних наук, професора Марка Теплінського. Керує кандидатськими науковими проектами з порівняльного літературознавства та теорії літератури.
Про участь у наукових форумах див. розділ «Фотогалерея».
Список публікацій з 1982 року по поточний момент
ВИБРАНІ ПРАЦІ:
В поэтическом мире Ф.И.Тютчева (1997)
Літературна критика і літературознавство (2007)
Теоретичне вивчення філософської лірики і актуальні проблеми сучасного літературознавства (2008)
Творча спадщина Миколи Гоголя (2009)
Методологічні аспекти теорії літературного стилю О.В.Чичеріна (2010)
Світова література Середньовіччя та Відродження (2011)
Професія крізь призму людяності (2016)
Антична література. (Лекційні матеріали у формі repetitorium’у) (2020):
https://drive.google.com/file/d/1Afhh3rO3AMdIbNwwS6O6qLY87jaFGBVQ/view?usp=sharing
Марко Теплінський: «Чинити як належить…»: Сповідь. Очима Іншого (2021)
Марк Теплинский: «Делать как должно…»: Исповедь. Глазами Другого (2021)
Залишатися людиною: (Книга про професора Петра Івановича Мельника) ( 2021)
Сучасна літературознавча епістемологія (2023)
Академік Дмитро Наливайко: Сповідь на тлі поглядів ззовні (2024)
ХУДОЖНІ ПЕРЕКЛАДИ:
Поетичні інтерпретації-2 (2020)
ДОКУМЕНТАЛЬНІ ФІЛЬМИ:
https://www.youtube.com/watch?v=t0RzOuuPFHk&t=2470s
або: https://mega.nz/#!oTgWQLCD!iA5-flTE31QzHHNXgVUHWe9M2w08zIW-4Vx9X8c3iA8
https://www.youtube.com/watch?v=yxNCsKUF-hM
або: https://mega.nz/#!ceJnVBiS!Vn3QxtWTEofdzXja6mfsIiGVIQEcSLtaZMu4b8CEXGs
https://www.youtube.com/watch?v=oduG25bWjLA
або: https://mega.nz/#!4bBFzZpb!0azs2oa1ZhEODm1EfKoZVSVD5_am54jB5BgZ66eSYes
https://www.youtube.com/watch?v=Te3XxjFy2mo
або: https://mega.nz/#!sKASDIJL!X07XJFK83LzN3eWyhtZ60UDuac2sNOTi9b9WA2BKRW0
https://www.youtube.com/watch?v=SvO2n9-vgdQ
або: https://mega.nz/#!tXxRDCIb!2XlJyyGpWgEfGLgbkSCEIztGC1uJnGHA81f3rJL_NdY
Андерсон П. Истоки постмодерна / пер. с англ.
Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика / пер. с фр.: https://drive.google.com/file/d/1o_CgIYJlYBk2eIWXy-JOgJkn95v1pcr1/view?usp=sharing
Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества: https://drive.google.com/file/d/19Rg5loxLOtBH3SmCNw4Hoj7f69Hwv–j/view?usp=sharing
Белецкий А.И. В мастерской художника слова
Блум X. Страх влияния. Карта перечитывания: пер. с англ.
Введение в литературоведение: учеб. пособие /под ред. Л.В.Чернец: https://drive.google.com/file/d/1-Smc1IN2qUVSqrz7OoAjgbBeRw1V7Enr/view?usp=sharing
Веселовский А.Н. Историческая поэтика (1940): https://drive.google.com/file/d/1-riGAWsohT_P6JBYm97PfIQvGOEfnZQ3/view?usp=sharing
Праці М.Л.Гаспарова:
Гаспаров М.Л. Избранные труды: в 3 т. О поэтах. О стихах. О стихе: https://drive.google.com/file/d/15EgvrqJ9tHkwoimEkFjYf1XF_p4Za3lw/view?usp=sharing
Гаспаров М.Л. Очерк истории европейского стиха
Праці Л.Я.Гінзбург:
Гинзбург Л.Я. Записные книжки. Воспоминания. Эссе: https://drive.google.com/file/d/1MMheG62crER0wSDvfH9a72V-cEDzdLf-/view?usp=sharing
Гинзбург Л.Я. О литературном герое
Гинзбург Л.Я. О психологической прозе: https://drive.google.com/file/d/1vMQMCAiwuSGHmTz1l3JzyeyGqVqUDF-t/view?usp=sharing
Гинзбург Л.Я. Человек за письменным столом: Эссе. Из воспоминаний. Четыре повествования: https://drive.google.com/file/d/1ZaUSw37fS1mhi3vruvjn7fs9H-Ja9Sgg/view?usp=sharing
Гром’як Р.Т. Історія української літературної критики (від початків до кінця XIX століття)
Жирмунский В.М. Введение в литературоведение: Курс лекций: https://drive.google.com/file/d/1Q4d14kP71_UQlfzUTU8m__yjpdVSdJ-M/view?usp=sharing
Качуровський І. Променисті сильвети. Лекції, доповіді, статті, есеї, розвідки
Корман Б.О. Изучение текста художественного произведения
Праці Ю.М.Лотмана:
Лотман Ю.М. Анализ поэтического текста
Лотман Ю.М. Избранные статьи: в трёх томах:
Том 1: https://drive.google.com/file/d/1w_VH7P3Aa-viFkqxdYw8AkmtEHtjSHPS/view?usp=sharing
Том 2: https://drive.google.com/file/d/1LG6LqXc36c7G0A13jMb62Xh8b9fn4GVA/view?usp=sharing
Том 3: https://drive.google.com/file/d/1rPnBuMvA01KhjSyNLTV9WWWX-Ju3l-1X/view?usp=sharing
Мукаржовский Я. Исследования по эстетике и теории искусства / пер. с чешск.: https://drive.google.com/file/d/1-UBZvSmJ2El-gFuwYd-w8Y1odb1zuvs4/view?usp=sharing
Набоков В.В. Лекции по зарубежной литературе
Павличко С. Теорія літератури: https://drive.google.com/file/d/1sBmaX8cX-Mh0Tvk2M7wSgSLGzX3RGON7/view?usp=sharing
Перетц В.Н. Краткий очерк методологии истории русской литературы (1922)
Праці О. О. Потебні
Потебня О.О. Естетика і поетика слова: збірник: https://drive.google.com/file/d/1gKARqeTThN18JQCYEcojuS8HvG8EWkP8/view?usp=sharing
Потебня А.А. Мысль и язык (1892)
Тодоров Ц. Теории символа / пер. с фр.
Томашевский Б.В. Теория литературы. Поэтика
Уэллек Р., Уоррен О. Теория литературы / пер. с англ. (1978)
Фарино Е. Введение в литературоведение: https://drive.google.com/file/d/1jGz2_jNYJL-LL7muuvxcDm2tw-fkXro5/view?usp=sharing
Христиансен Б. Философия искусства / пер. с нем. (1911)
Фрейденберг О.М. Миф и литература древности: https://drive.google.com/file/d/1Kte_OGD58W8U4CgPjFN67krzePe-lM9e/view?usp=sharing
Якобсон Р. Работы по поэтике: Переводы: https://drive.google.com/file/d/1j1XpxiNuQvRHwXi1Nn27bCV6NCcLYwKP/view?usp=sharing
Ярхо Б.И. Методология точного литературоведения: Избранные труды по теории литературы:
https://drive.google.com/file/d/1cmm9UtPYZFKCizkdRrc9qgrZEv04rZLi/view?usp=sharing
Словники й енциклопедії:
Енциклопедія українознавства: в 11 т.:
Том 1: https://drive.google.com/file/d/1WgSrIe15yU17LwrWNqWhS2dZIagveg_9/view?usp=sharing
Том 2: https://drive.google.com/file/d/1j_HhmGCwOH0B6HaZKkhUEztj0e_lyMIA/view?usp=sharing
Том 3: https://drive.google.com/file/d/1CywCJxyKmXuJl3_Oh3gRy8TIznzuPYZt/view?usp=sharing
Том 4: https://drive.google.com/file/d/1yh4mnqyBPGZfa1Z7QCJRf5po3J_UPHBC/view?usp=sharing
Том 5: https://drive.google.com/file/d/1Jj1VKrFrmG17pyVR-uhmyIkdUCrHFaoz/view?usp=sharing
Том 6: https://drive.google.com/file/d/16OPTK4jtlhlssplCEPu3wWC8SdZrrEGV/view?usp=sharing
Том 7: https://drive.google.com/file/d/1Fgh9cgXrc-dGWYEJLrAkWy3WSXL5NRJz/view?usp=sharing
Том 8: https://drive.google.com/file/d/1AdhN9rA5LHQ9g6Z1tCmpPl3ftLvBzexF/view?usp=sharing
Том9: https://drive.google.com/file/d/1U3_dUFaowNyg0wPyu6hkfdS7_pqRJPkF/view?usp=sharing
Том 10: https://drive.google.com/file/d/1mUiHvKLTDb26vu6XEU2WSMfHf9Eah6KH/view?usp=sharing
Том 11: https://drive.google.com/file/d/1EQ9STqrKkA_HSFMk9E1FbPvS4_YBB7Xw/view?usp=sharing
Квятковский А. Поэтический словарь
Літературознавча енциклопедія: у двох томах:
Том 1: https://drive.google.com/file/d/182DR5d9sznnAjDGP3fjDaTlhiZEGWp6p/view?usp=sharing
Том 2: https://drive.google.com/file/d/1_GrjWveMC1V4rSXSBsXaSnibVuxEbtdH/view?usp=sharing
Литературная энциклопедия терминов и понятий:
https://drive.google.com/file/d/1dpcQAd_76uBrXKhWJqn6NFmh8CgBiSN7/view?usp=sharing
Ришар Л. Энциклопедия экпрессионизма: Живопись и графика. Скульптура. Архитектура. Литература. Драматургия. Театр. Кино. Музыка: https://drive.google.com/file/d/1OTKlwx8zKoKLaJqL7Ge8SYdCbeR-wrZG/view?usp=sharing
Філософський енциклопедичний словник: https://drive.google.com/file/d/1SJ3PFKhj8fDSUAKL3gXMlY9iSowxDOQ6/view?usp=sharing
Prince G. A Dictionary of Narratology
Шевченківська енциклопедія: у 6 томах:
Том 1: https://drive.google.com/file/d/1JckQi1LHlNRPVH2p0DSHqJnri57h-z15/view?usp=sharing
Том 2: https://drive.google.com/file/d/1pdS2kUcDA3SGhi-h8z7BuMffiwl9WAc3/view?usp=sharing
Том 3: https://drive.google.com/file/d/1vpD8sWIXQWrM8rgh3rCOfcG7a-vuaoKI/view?usp=sharing
Том 4: https://drive.google.com/file/d/113-Trgcx2Hr2HDq12jDNzsofDfPp6Qxu/view?usp=sharing
Том 5: https://drive.google.com/file/d/1bHMjwaf3R0smXov4iljXjIh9LmuekWzm/view?usp=sharing
Том 6: https://drive.google.com/file/d/1m7kDdhpXFNKHyRGjmjL_RpOGWSSrb3Dn/view?usp=sharing
Колективні праці з теорії літератури:
Теория литературы. Том III. Роды и жанры (основные проблемы в историческом освещении) (2003):
https://drive.google.com/file/d/10–xroRikDIXlvKbNOgPYZMkYn2l_txd/view?usp=sharing
Теория литературы. Том IV. Литературный процесс (2001)
Наукова періодика
Журнал «Слово і Час» (архів номерів з 2006): https://il-journal.com/index.php/journal
Збірник статей «Питання літературознавства» (http://pytlit.chnu.edu.ua/): архів випусків (вип1-100): https://drive.google.com/drive/folders/1L_Xsw_1kGhmT2nPObCOeOQoMMqQyzhrM?usp=sharing
Науковий збірник «Султанівські читання»
В ін-ті / на факультеті філології ПНУ 2007-2016
Презентація книги «Професія крізь призму людяності» 2 листопада 2016 року в Івано-Франківській обласній універсальній бібліотеці імені Івана Франка: http://gk-press.if.ua/u-frankivsku-profesor-igor-kozlyk-prezentuvav-knygu-profesiya-kriz-pryzmu-lyudyanosti/
На семінарі Івано-Франківської обласної школи передового педагогічного досвіду 10 жовтня 2018 року в Отинійської ЗОШ І-ІІІ ст.: https://kslipl.pnu.edu.ua/2018/10/11/професор-і-в-козлик-взяв-участь-в-семін/
Поїздка в Брно (Чеська республіка) у квітні 2019 року: https://pnu.edu.ua/blog/2019/04/професор-ігор-козлик-прочитав-курс-ле/
На засіданні Івано-Франкіського обласного осередку Української асоціації дерматологів, венерологів і косметологів 16 вересня 2019 року з нагоди 100-річчя від дня народження професора М.Л.Гольдштейна: https://kslipl.pnu.edu.ua/2019/09/26/професор-ігор-козлик-узяв-участь-у-зас/
На VI Султанівських читаннях 24-25 жовтня 2019 року в ПНУ імені Василя Стефаника: https://www.youtube.com/watch?v=AJKXqC_LwGo&list=UUz-W0WLgdykbS4s8MOTtuaQ&index=1
На урочистій академії 5 грудня 2019 року в Інституті літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України (Київ), присвяченій 90-річчю від дня народження академіка НАН України Дмитра Наливайка: https://kslipl.pnu.edu.ua/2019/12/10/професор-ігор-козлик-узяв-участь-в-уро/
Прем’єри фільму про Теплінського: https://drive.google.com/file/d/1d4SBkS89VO5CeJ1ApDY2u9gDpGpEMPZO/view?usp=sharing
Прем’єра фільму “Очима Іншого: Марко Теплінський і Володимир Матвіїшин”
Прем’єри фільму “Залишатися людиною, або Не дати померти пам’яті”: https://drive.google.com/file/d/1BRsjKowivC-3xMZXl66yFBjAX-nmu6tH/view?usp=sharing
Прем’єра фільму “Академік Дмитро Наливайко” у Львові 12 травня 2016
ISSN 2415-3885 (online)
ISSN 2313-5921 (print)
Збірник статей «Султанівські читання» є офіційно зареєстрованим в Україні щорічним науковим виданням, якому присвоєно також Міжнародний стандартний номер (International Standard Serial Number). Заснований Державним вищим навчальним закладом «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» для публікації результатів досліджень у всіх галузях літературознавства та методики викладання літератури. Мета – сприяти розвитку української науки про літературу у системній кореляції з еволюцією сучасної гуманітарної сфери у площині органічного поєднання методологічних і теоретичних напрацювань з можливостями їхнього практичного застосування в науковій (літературознавство, філологія) та освітній діяльності (методика викладання філологічних – насамперед літературознавчих – дисциплін в освітніх закладах усіх рівнів акредитації).
Індексується:
- Ulrich’s Periodicals Directory
- Erih plus
- Index Copernicus International (2022; ICV 2022:88.62).
- Index Copernicus International (2021; ICV 2021:88.84).
- Index Copernicus International (2020; ICV 2020:77.33).
- Index Copernikus International (2019; ICV 2019:70.46)
- Index Copernicus International (2018; ICV 2018:75.03)
- Index Copernicus International (2017; ICV 2017:66.53)
- Index Copernicus International (2016; ICV 2016: 69.73)
- Index Copernicus International (2015; ICV 2015: 47.64)
- Google Scholar Citations
- Vernadsky National Library of Ukraine
Архів випусків:
Випуск 1 Випуск 2 Випуск 3 Випуск 4 Випуск 5 Випуск 6 Випуск 7 Випуск 8 Випуск 9 Випуск 10 Випуск 11 Випуск 12
Редакційна колегія збірника статей «Султанівські читання» у своїй діяльності керується сучасними нормами наукових видань гуманітарного спрямування, у тому числі тими, які визначені Свідоцтвом про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації, чинними в світовому науковому співтоваристві стандартами якості і репрезентації наукових студій.
При розробці положень видавничої політики збірника статей «Султанівські читання» редакція керувалася рекомендаціями Комітету з етики публікацій – Committee on Publication Ethics COPE; режим доступу: http://publicationethics.orgтакож досвідом роботи українських і зарубіжних фахових наукових організацій та редакцій видань.
Положення про авторські права
- Автори передають редакційній колегії право на першу публікацію надісланих матеріалів, авторські права на опубліковані матеріали залишаються за авторами. Публікація матеріалів у збірнику відбувається на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial NoDerivs (Ліцензія Creative Commons Із зазначенням авторства — Некомерційна — Без похідних творів), яка дозволяє іншим особам поширювати та копіювати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної праці та на першу публікацію у збірнику. Забороняється розповсюдження опублікованих у збірнику матеріалів з комерційною метою.
- За авторами зберігається право на неекслюзивне розповсюдження матеріалів у тому вигляді, в якому вони були опубліковані у цьому збірнику, за умови посилання на першу публікацію у цьому збірнику.
- Редакційна колегія дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) електронних варіантів опублікованих статей, за умови посилання на збірник, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
Політика відкритого доступу
Редакційна колегія збірника практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Рекламна політика
Редакційна колегія збірника не приймає пропозицій щодо розміщення рекламних матеріалів як в друкованому, так і в електронному виданні.
Відгуки про збірник “Султанівські читання” у науковій пресі:
Брайко О. Навіщо писати рецензії й устрявати в дискусії. Слово і Час. 2019. № 4. С.90–94. Переглянути
Оляндер Л. З приводу рецензії О. Брайка на VI випуск збірника “Султанівіські читання”. Слово і Час. 2019. №4. С. 88–89. Переглянути
Брайко О. Прикарпатський збірник і проблеми українського літературознавства. Слово і Час. 2018.№7. С.101-112. Переглянути
Харлан О.Д. Актуальний і новаторський науковий проект / О.Д.Харлан // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія: Філологічні науки. – Бердянськ, 2017. – Вип. ХІІ. – С.233-234. Переглянути
Васильева О. В. Объединение сил славянских литературоведов / О.В.Васильева // Невский альманах. – СПб., 2017. – № 4(96). – С. 38-39. Переглянути
Kraweć J. “Sultanivs’ki čitannâ. Sułtaniwski czytannia. Sultanivski chytannia. Zbiór artykułów. Edycja IV”. Podkarpacki Uniwersytet Narodowy imienia Wasyla Stefanyka. Instytut filologii: 2015, 208 s. / Kraweć J. // Granice. Półrocznik poświęcony literaturze i kulturze. – Szcecin, 2017. – No 1. – S. 92-99. Переглянути
Оляндэр Л. Сборник научных работ «Султановские чтения»: направление и концептуальность / Луиза Оляндэр // Учёные записки Казанского университета. Серия гуманитарные науки. – Казань, 2017. – Т.159, кн.1 – С.292-298. Переглянути
Оляндэр Л. Межлитературные диалоги / Луиза Оляндэр // Белая вежа. – Минск, 2017. – № 4(43). – С.101-103. Переглянути
Моклиця М. Прикарпатський збірник і довкола нього [Султанівські читання: збірник статей] / Марія Моклиця // Слово і Час. – 2015. – № 10. – С. 109-112. Переглянути
Українська музика
Рахіля Тимофіївна Руснак (нар. 20 серпня 1952, с. Ошихліби Кіцманського р-ну Чернівецької обл.) ‒ українська фольклорна співачка, виконавиця традиційних давніх пісень Буковини. Закінчила режисерський відділ Чернівецького культурно-освітнього училища. У 1982‒1986 навчалась на режисерському факультеті Рівненського інституту культури. У рідному селі в Будинку культури створила фольклорний ансамбль «Молодички». Самодіяльні артисти ансамблю займались збиранням і пропагандою пісенної народної творчості. Вони зробили й першу на Буковині виставу старовинного сільського весілля. У Кіцмані була керівником самодіяльного народного театру, а також організувала фольклорну групу, з якою займалась відродженням буковинських пісенних скарбів. Професійна співоча біографія артистки почалася з 1989 року, коли перемогла у радіоконкурсі конкурсі «Чисте джерело», а після фестивалю «Червона рута» отримала запрошення на роботу в Київ від студії «Кобза». За жанровими ознаками твори з репертуару Рахілі Руснак належать до ліричних, рекрутський пісень, балад й ін. Проте внаслідок виконавських характеристик, зокрема за рахунок «по-особливому щемливого звучання, яке нерідко межує з глибокого особистісного трагізму» (М. Хай), пісні в унікальній інтерпретації співачки набирають голосільницького змісту (недарма вона називає їх «плачами» чи «голосіннями»). Мабуть, тому відомі спроби копіювати спів і репертуар Рахілі Руснак виявилися невдалими.
«Стародавні пісні Буковини» (1997). Слухати і завантажити: https://www.youtube.com/user/ukrainianFolk/videos?shelf_id=0&view=0&sort=dd
Відео пісень див.: https://www.youtube.com/watch?v=YkmBGrB0QV8&list=PLKFxdffPowLAg8RBj-ze5ORJHlccbegnw
Квітка Цісик (04 квітня 1953, Квінсі, Нью-Йорк ‒ 29 березня 1998, Манхеттен, Нью-Йорк) ‒ українська співачка-сопрано, відома виконавиця українських народних пісень, її голос звучав у оперних та естрадних залах, в рекламних роликах. Народилася у родині українських емігрантів з Прикарпаття (ЗахіднаУкраїна). Її батько Володимир був скрипалем, музичну освіту здобув у Львові, 1942‒1944 був концертмейстером Львівського оперного театру, пізніше викладав в Українському музичному інституті в Нью-Йорку. У Mannes School of Music (закінчила 1974) під керівництвом хранителя віденської оперної традиції професора Себастіана Енгельберга отримала знання з вокалу та відшліфувала свій голос – колоратурне сопрано Дуже швидко зарекомендувала себе в шоу-бізнесі як досконала вокаліста в будь-якому музичному стилі. Її почали навперебій запрошувати до роботи над своїми альбомами поп- та рок-зірки: Майкл Болтон, Боб Джеймс, Лінда Ронстад, Роберта Флек, Девід Санборн, Карла Саймон, Мікіо Масуо, Квінс Джонс, а з Майклом Джексоном Квітка співала в одному хорі). Була однією з найбільш високооплачуваних виконавиць рекламних мотивів для радіо та телебачення. Її голос звучав в рекламних роликах таких брендів як Coca-Cola, American Airlines, Mr. Pibbs, Sears, JC Penney, Safeway grocery stores and Starburst candies. З 1982 Квітка була єдиним і незмінним голосом компанії Ford Motors. У 1977 здобула нагороду Оскар в номінації «краща пісня для кіно» за саундтрек до фільму «You Light Up My Life». У 1980 вона записала свій перший альбом «Songs of Ukraine» («Пісні з України»), 1989 – другий альбом «Two Colors» («Два кольори»). Альбоми є родинними проектами: перший чоловік Квітки – композитор-аранжувальник Джек Корнер; її другий чоловік Ед Ракович – інженер звукозапису, спродюсував їх; сестра Марія Цісик грала на піаніно, а мати Іванна стежила за чистотою вимови доньки; у записі брали участь близько 20 музикантів, які грали на понад 10-ти різних інструментах. Альбоми, яким немає рівних в українській легкій музиці, зібрали купу нагород у Канаді, а 1990 були номіновані на «Греммі» в категорії contemporary folk.
«Пісні з України» (1980): https://drive.google.com/drive/folders/1xGxUzjVW9n5mxJH7amK1Y7iWUcuNQwna?usp=sharing
«Два кольори» (1989): https://drive.google.com/drive/folders/1VdBkgN4oXkkfdb0WcpR_JQCn9pubpGDe?usp=sharing
Тріо Маренич ‒ український музичний колектив 1973‒2004 рр. у складі: Валерій Маренич (вокал, гітара, бонги, кларнет), Антоніна Маренич (Сухорукова) (вокал, маракаси, гармоніка, бубон, бас-гітара) та Світлана Маренич (Сухорукова) (вокал, бубон, гармоніка). Виконував пісні в народному стилі переважно українською мовою. У репертуарі гурту були як народні пісні, так і авторські, в тому числі і власні, твори. Багато з народних пісень були аранжовані учасниками групи, в основному Антоніною Маренич. Найбільшу популярність група набула в СРСР наприкінці 1970-х ‒ 1980-х рр.
Альбом «Краще» (2004). Слухати і завантажити: http://partner.biz.ua/album/436/trio-marenich-krasche-2004
Зарубіжна музика
Жільбер Беко́ (справжнє ім’я ‒ Франсуа́ Жільбе́р Сійі, фр. François Gilbert Silly, 24 жовтня 1927, Тулон ‒ 18 грудня 2001, Париж) — французький співак, композитор, піаніст та актор, кавалер Ордену Почесного Легіону Франції. Навчався в консерваторії в Ніцці, але 1942 залишив навчання, щоб долучитися до французького руху Опору під час Другої світової війни. Почав писати пісні у 1948. Пізніше Едіт Піаф умовила його почати співати, і в 1953 він виконав «Mes Mai» та «Les Croix». Справжніми хітами стали його пісні «La Corrida», «Le Jour où la Pluie Viendra» та «C’est Merveilleux L’amour». У 1960 англомовна версія його композиції «Je t’appartiens»під назвою «Let It Be Me»стала хітом дуету «Everly Brothers», її також виконували Боб Ділан, Елвіс Преслі, Джеймс Браун та ін. Беко написав близько 400 пісень. Він 33 рази виступав в Олімпії, де одержав прізвисько «Мсьє 100 000 вольт», створивши образ наелектризованої людини, яка увесь час перебуває в русі. Його візитівкою були темно-сині костюми, біла сорочка і синя краватка в білий горошок («щаслива краватка»).
Пісні на кінець 1980-х років: https://drive.google.com/drive/folders/1QIZeSF2GgAOhsK4JdT9LCICAvma09gA4?usp=sharing
Je partirai (2002): https://drive.google.com/drive/folders/1UKJUbw17Kc9zk9oJG4ADf2Tw2dsZUr87?usp=sharing
А тепер Жільбер Беко (Et maintenant Gilbert Bécaud, документальний фільм, 2011): https://drive.google.com/file/d/1s4Pzs-OhCWbramyGRctPeWQSE3o-DVV4/view?usp=sharing
Рей Чарлз (Raymond Charles Robinson, 23 вересня 1930 – 10 червня 2004) – американський джазовий і кантрі-співак, піаніст, композитор, один із творців стилю соул (один із напрямів ритм-енд-блюзу). Елвіс Преслі, Джо Кокер, Біллі Джоел, Стіві Вандер вважають його своїм учителем. Френк Сінатра назвав його «єдиним справжнім генієм у нашій професії». Ключова постать в розвитку сучасної музики, входить у списки найкращих музикантів XX ст. У 1993 Білл Клінтон вручив співаку Національну медаль мистецтв, 1996 одержав звання «Скарб Лос-Анджелеса», його бронзові бюсти є у всіх Залах Слави, є також бронзовий медальйон, подарований Рею у Франції від імені французького народу. Посмертний альбом дуетів Чарльза з Норою Джонс, Веном Моррісоном та Елтоном Джоном, що має назву «Genius Loves Company», менше ніж за півроку став платиновим, чого покійному митцеві не вдавалося досягнути за всю свою 53-річну кар’єру.
Концерт в Олімпії (Париж) 2000 року: https://drive.google.com/file/d/1u74fbH1a6W75iSIrxwQwrfuOhnI4RaUY/view?usp=sharing
Джо Кокер (справжнє ім’я – Джон Роберт Кокер, 20 травня 1944, Шеффілд, Південний Йоркшир, Британська імперія – 22 грудня 2014, Кроуфорд, Колорадо, США) – англійський співак, який починав як естрадний виконавець під псевдонімом «Vance Arnold», потім виконував рок і блюз у пабах як вокаліст команди «Grease Band». Джо Кокер провів на сцені 40 років і запам’ятався хітами «You Can Leave Your Hat On» та «You Are So Beautiful». Вважався одним із найбільш вокально сильних виконавців останнього півстоліття – у 2008 журнал «Rolling Stone» включив його до свого списку «100 найвидатніших співаків в історії». Серед найбільш знаменитих концертів з участю артиста – шоу «Princes Trust Gala», що відбулося під патронатом королівської родини Великобританії, концерт на честь дня народження Нельсона Мандели, грандіозне шоу у Берліні з нагоди падіння Берлінської стіни. У 2007 отримав Орден Британської імперії. У травні 2013 дав концерт у Києві, презентувавши альбом «Hard Knoks».
ДЖО КОКЕР
«Fire it Up, Live». Концерт на Lanxess Arena у Кьольні (квітень 2013): https://drive.google.com/file/d/1IO-8DIdH9atuf0UuIAFKkQuDy_oxMQH9/view?usp=sharing
Шарль Азнавур (справжнє ім’я ‒ Шахну́р Вахіна́к Азнавурян, нар. 22 травня 1924, Париж ‒ 1 жовтня 2018, Мур’єс) ‒ французький співак, композитор, поет, письменник і актор вірменського походження. З свою кар’єру створив близько 1300 пісень, записав більше 100 платівок і дисків (тиражем більше 180 мільйонів штук), знявся у понад 60 фільмах. У різні часи співпрацював з Едіт Піаф, Жільбером Беко, Лайзою Мінеллі, Френком Сінатрою, Селін Діон, Патрисієюй Каас, Лучано Паваротті та Пласідо Домінго. Згідно з спільним опитуванням журналу «Time» та CNN, проведеному 1998 р., був визнаний кращим естрадним виконавцем ХХ ст. Відзначений десятками орденів та медалей багатьох країн. 26 грудня 2008 став громадянином Вірменії. Від 5 травня 2009 є послом Вірменії у Швейцарії, де постійно мешкає. Почесний посол Вірменії в ЮНЕСКО. Національний герой Республіки Вірменія.
Концерт у Парижі 2015: https://drive.google.com/file/d/1BxsVMRMNNkJOBi5XpA-XQTYC_sJidqba/view?usp=sharing
Концерт у Нью-Йорку в Carnegie Hall: https://drive.google.com/file/d/1yhsUWjgvekbxYvOZ9ySepE7SwH_dfN81/view?usp=sharing
Даніель Мелінґо (нар. 1 січня 1957) – аргентинський співак, композитор, яскравий представник «нового танго», лідер гурту «Los Ramones del Tango». Має фундаментальну (виконавську – кларнет і гітара, композиторську) консерваторську освіту. 1979 розпочав професійну кар’єру. З 1997, повернувшись з Іспанії до Аргентини, присвятив себе написанню й виконанню танго, випустивши на даний час 7 дисків, які схвально зустріли слухачі і критика.
«Santa Milonga» (2004): https://drive.google.com/file/d/1XDn3LuBmfJ8q2IcwsKj1AkDQ1BwcgjrS/view?usp=sharing
«Maldito Tango» (2007): https://drive.google.com/file/d/19CqlQKUo_9dYBDrH7lVa4OYObGJv4xmf/view?usp=sharing
Сезарія Евора (порт. Cesária Évora; 27 серпня 1941, Мінделу, Кабо-Верде –17 грудня 2011, Сан-Вісенті, Кабо-Верде) – кабовердійська співачка, відома також як «Босонога діва». Представляла традиційний жанр морна, а також португальське фаду. 1987 року в Лісабоні Сезарія знайомиться з французом кабовердійського походження Жозе да Сілва. Він запросив співачку до Парижа, де 1988 року було записано перший альбом співачки — La Diva aux pieds nus. Після виходу альбому співачка поступово стає відомою у Франції та інших країнах Європи. Проте справжній успіх прийшов у 1992 році після виходу 4-го альбому Miss Perfumado. 2004 — на прохання італійського співака Адріано Челентано взяла участь у записі його альбому «C’è sempre un motivo».
Cesaria Evora Live D’amor 2004 (Complete Concert): https://drive.google.com/file/d/1XzzQRwBFblfZWQxvEZp317jhUAXN5I-f/view?usp=sharing
Паоло Конте (Paolo Conte, 6 січня 1937 Асті, Італія) – італійський співак, піаніст і композитор, відомий завдяки своєму незвичайному голосу, барвистим і романтичним композиціям (що викликає асоціації як з італійської і середземноморської музикою, так і з південноамериканськими ритмами і франкомовними виконавцями, такими як Жак Брель і Жорж Брассенс) і його задумливою, іноді меланхолійною, лірикою. Сольна кар’єра Конте почалася з альбому 1974 року, названого його іменем. Потім були альбоми Aguaplano (1980-ті роки) та D’Amore Scritte Macchina (1990-ті роки). Колекція хітів 1998 року стала його першим релізом в США.
Компіляційна збірка співака має назву The Best of Paolo Conte (слухайте на: https://www.youtube.com/playlist?list=PL8771F5504F5F51C4).
Окремі кліпи співака дивіться і слухайте на: https://www.youtube.com/results?search_query=паоло+конте
Анотований літературно-мистецький календар за 2015 рік:
Загальні дати Січень 2015 Лютий 2015 Березень 2015 Квітень 2015 Травень 2015
E-mail: ihor.kozlyk@pnu.edu.ua
Тел: (0342) 59-61-44
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника