1 липня 2021 року на базі Методологічної лабораторії з теорії літератури, історії літератури та компаративістики, що діє при кафедрі світової літератури і порівняльного літературознавства ПНУ імені Василя Стефаника, відбувся міжгалузевий методологічний семінар «літературознавство і медицина».
У заході взяли участь:
– від Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника: завідувач кафедри світової літератури і порівняльного літературознавства, доктор філологічних наук, професор Ігор Козлик; доцент цієї ж кафедри, кандидат філологічних наук Данило Рега;
– від Івано-Франківського національного медичного університету: професор кафедри загальної хірургії, доктор медичних наук, професор, конструктор оригінальних хірургічних інструментів, заслужений діяч науки і техніки України Степан Геник; професор кафедри хірургії стоматологічного факультету, доктор медичних наук, професор Михайло Гончар; доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб, кандидат медичних наук, доцент Богдан Зубик; доцент кафедри дерматології і венерології, кандидат медичних наук, доцент, заслужений лікар України Василь Ткач.
Мета семінару – обговорити актуальну проблематику і перспективи системної взаємодії представників філологічної та медичної науки в пізнавальній та освітній сферах.
Потреба у взаємодії між літературознавством і медициною (як і загалом між природничими і гуманітарними науками) викликана негативними наслідками вузької спеціалізації, які давалися взнаки ще у ХХ ст., а зараз є одним із чинників падіння рівня фахівців, пов’язаного, крім усього іншого, із негацією особистісного чинника в освітній та професійній діяльності.
Серед напрямів, де взаємодія між філологами-літературознавцями і медиками може дати відчутні позитивні результати, є літературна підготовка і видання фахової медичної літератури, історія медицини (особливо втілена в долях видатних її представників), деонтологія та обмін педагогічним досвідом.
Сама ідея проведення такого семінару виникла не випадково. В художній літературі є цілий пласт творів, присвячених професії лікаря, а серед самих медичних працівників були такі, що займалися літературною творчістю. Згадаймо хоча б:
– кардіохірурга, академіка Миколу Амосова (1913–2002) з його книгою «Думки та серце»;
– терапевта, професора Єфрема Ліхтенштейна (1910–1973), який низку праць присвятив медичній тематиці в творчості Л. Толстого, І. Тургенєва, А. Чехова;
– ортопеда і травматолога, доктора медичних наук Йону Дегена (1925–2017), який був ще й поетом;
– дерматолога, професора Леоніда Гольдштейна (1919–2005), який писав і друкував вірші і прозу (див. його книжку «Поговоримо серйозно (Із записок дермато-венеролога»);
– лікаря-хірурга Юлія Креліна (1929–2006) з його романом «Хірург» чи «Хроніками однієї лікарні»).
Можна пригадати також недавній досвід кафедри світової літератури і порівняльного літературознавства. Зокрема:
– присвячену знаному українському лікарю-дерматологу і вченому книгу «Леонід Михайлович Гольдштейн» (Івано-Франківськ, 2011), у підготовці і виданні якої взяли участь літературознавець Ігор Козлик, філолог Ольга Бокова (1927–2019) та івано-франківські лікарі-дерматовенерологи Василь Ткач, Василь Бахталовський та Віктор Фіщук;
– присвячене видатному українському торакальному хірургу видання «Ольга Матвіївна Авілова» (Івано-Франківськ, 2018), яке побачило світ завдяки тісній взаємодії літературознавця Ігоря Козлика та учнів О.М.Авілової, знаних у світі представників сучасної української торакальної хірургії В. Г. Гетьмана, М. М. Багірова, А. В. Макарова та П. П. Сокура (1946–2020).
Налагодження та інтенсифікація системних зв’язків та взаємодії між природничими, точними та гуманітарними науками є необхідною умовою подолання негативних наслідків сцієнтизму у гносеолого-евристичній та освітній сферах діяльності і відновлення цілісності людського пізнання.
Доц. Данило Рега виступає з вступною проєктною інформацією
Зліва направо: проф. Степан Геник, проф. Ігор Козлик, доц. Богдан Зубик та проф. Михайло Гончар
Доц. Василь Ткач (ліворуч) знайомиться з проєктним документом семінару