 |
кандидат філологічних наук,
доцент |
1993 року поступила на російське відділення філологічного факультету ПНУ ім. Василя Стефаника.
У 1998 р. закінчила магістратуру російського відділення філологічного факультету ПНУ ім. Василя Стефаника.
З листопада 1998 р. пошукувач кафедри російської філології Львівського національного університету ім. Івана Франка.
З листопада 1999 року аспірант заочного відділення кафедри російської філології Львівського національного університету ім. Івана Франка.
З вересня 2003 р. асистент кафедри світової літератури ПНУ ім. Василя Стефаника.
У грудні 2004 р. захистила кандидатську дисертацію зі спеціальності 10.01.02 – російська література в Таврійському національному університеті ім. В.І.Вернадського (Тема дисертації: В.К.Кюхельбекер – літературний критик. (Ідеї. Жанри. Стиль)
З травня 2007 р. по травень 2009 р. працювала на посаді доцента кафедри світової літератури і порівняльного літературознавства ПНУ ім. Василя Стефаника.
У червні 2010 р. отримала диплом доцента МОН України.
На сьогодні є доцентом кафедри світової літератури і порівняльного літературознавства ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника».
Читає лекційні курси з наступних навчальних дисциплін: «Літературознавча славістика», «Переклад в системі літературознавчої компаративістики», «Порівняльне літературознавство», «Постколоніальні студії: феномен постколоніального письменства», «Слов’янський фольклор», «Фольклор та літературне краєзнавство», «Зарубіжна література (Доба Середньовіччя і Ренесансу)», «Зарубіжна література (ХХ століття)».
Бере участь у міжнародних та всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях з актуальних питань зарубіжної літератури, польської літератури, з питань методики викладання зарубіжної літератури тощо.
Керує магістерськими і бакалаврськими роботами студентів з польської і чеської літератури, а також зарубіжної англомовної літератури студентів факультету іноземних мов.У коло наукових інтересів входять проблеми зарубіжної літератури та методики її викладання, актуальні проблеми сучасної російської літератури, проблеми українсько-польських літературних взаємин.
Народилася 5 квітня 1976 року в м. Жовква (Нестерів), Львівської області. 1998 року закінчила російське відділення філологічного факультету Прикарпатського університету. З 2005 у штаті викладачів цього ж навчального закладу, спочатку як асистент кафедри світової літератури і французької мови, а згодом як доцент кафедри світової літератури.
У 2004 р. у спеціалізованій вченій раді Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (Сімферополь) захистила кандидатську дисертацію з російської літератури «В. К. Кюхельбекер – літературний критик (Ідеї. Жанри. Стиль)» (науковий керівник — кандидат філологічних наук, доцент кафедри російської філології Львівського національного університету імені Івана Франка Л. І. Полякова; офіційні опоненти — доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри гуманітарної підготовки та ідентифікації культурних цінностей Академіїї митної служби України (м. Дніпропетровськ, тепер м. Дніпро) О. Л. Калашнікова, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка О. М. Ніколенко).
На сьогодні є доцентом кафедри світової літератури і порівняльного літературознавства ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника».
Одружена, виховує двох доньок.
ОР – бакалавр Спеціальність 035 Філологія
035.038 Філологія (Слов’янські мови та літератури (переклад включно),
перша – чеська
Спеціальність 035 Філологія
035.038 Філологія (Слов’янські мови та літератури (переклад включно),
перша –польська
Спеціальність 014 Середня освіта
014.02 Мова і література
ОК – Порівняльне літературознавство
Програмові вимоги:
- Предмет, об’єкт, мета і завдання порівняльного літературознавства.
- Міждисциплінарні зв’язки літературної компаративістики.
- Галузі сучасного порівняльного літературознавства.
- Етапи розвитку літературної компаративістики.
- Поняття «міжлітературної взаємодії» у літературній компаративістиці.
- Поняття взаємовпливу і літературних контактів.
- Подорожуючі сюжети в давніх літературах.
- Вічні літературні образи.
- Наука «компаративістика» в сучасному потрактуванні (на основі одноіменної статті Т.Денисової).
- Глобальність як одна з визначних рис компаративістики (за Е.Ептером).
- Імагологія як галузь порівняльного літературознавства: зародження і розвиток.
- Предмет і завдання імагології як галузі порівняльного літературознавства.
- Специфіка порівняльно-історичного підходу у літературній компаративістиці.
- Зміст поняття «міжлітературні зв’язки» у компаративістиці.
- Сутність поняття «національна специфіка (ідентичність) літератури».
- Міфологічна школа у компаративістиці.
- Генетико-контактні зв’язки у порівняльному літературознавстві.
- Типологічні зв’язки між літературними явищами.
- Культурно-історична школа у порівняльному літературознавстві.
- Місце і значення антропологічної теорії у компаративістиці.
Самостійна робота:
| №
з/п |
Назва теми | Кількість
годин |
| 1 | Опрацювати статтю: Денисова Т.Н. Наука «компаративістика» в сучасному потрактуванні /Т.Н.Денисова //Літературна компаративістика. Вип. І. К. : ПЦ «Фоліант». 2005. С.10-26. | 6 |
| 2 | Опрацювати статтю: Наливайко Д. Стан і завдання українського порівняльного літературознавства /Дмитро Наливайко // Літературознавство : [матеріали 4 конгр. міжнар. Асоціації україністів]. К. : Обереги. Кн. 2. 2000. С. 42-50. | 6 |
| 3 | «Вічні» образи, мотиви, сюжети як предмет порівняльного літературознавства. | 3 |
| 4 | Міфологія і література. Особливості зв’язків літератури з міфологією на різних етапах її розвитку і в різних художніх системах. | 5 |
| 5 | Імагологія як галузь порівняльного літературознавства. Опрацювати статтю: Наливайко Д.С. Літературознавча імагологія: предмет і стратегії /Дмитро Сергійович Наливайко //Літературна компаративістика Вип. І. К. : ПЦ «Фоліант». 2005. С.27-44. | 5 |
| 6 | Давня українська література в системі європейських літератур. | 5 |
| 7 | Художній переклад як форма міжлітературних взаємин. Історичні види і форми перекладів. | 10 |
| 8 | Нова українська література в європейському контексті. | 10 |
| 9 | Проблеми періодизації та типології українсько-європейських літературних взаємин. | 10 |
| Разом | 60 |
ОР – бакалавр Спеціальність 035 Філологія
035.038 Філологія (Слов’янські мови та літератури (переклад включно),
перша – чеська
Програмові вимоги:
- Історія терміну «фольклор». Специфіка фольклору. Основні відмінності фольклору від літератури. Особливості поетики фольклору.
- Фольклористика як наука про фольклор. Фольклористика і літературознавство, фольклористика і етнографія, фольклористика і історія.
- Жанровий склад слов’янського фольклору. Специфіка жанрів слов’янського фольклору.
- Загальне поняття про обряд і обрядову поезію.
- Слов’янська міфологія. Пантеон слов’янських богів.
- Календарна обрядова поезія. Зимові свята і обрядова поезія: Коляда, Масляна.
- Поезія весняно-літнього циклу. Осінні обряди і поезія.
- Сімейна обрядова поезія: загальне поняття, склад.
- Родильний обряд і поезія.
- Весільний обряд і поезія. Довесільна обрядність. Специфіка жанрів весільної обрядності.
- Поховальні и рекрутські голосіння.
- Казки. Визначення жанру. Проблема класифікації казок. Поетика казки.
- Казки про тварин. Поетика казок про тварин.
- Чарівні казки. Фантастика в чарівних казках. Сюжетний склад. Структура чарівних казок. Персонажі.
- Соціально-побутові казки. Соціальний конфлікт в побутових казках.
- Визначення жанру легенди. Класифікація легенд и склад сюжетів.
- Ідейно-художні особливості легенд.
- Віршовані епічні жанри: билини, історичні пісні, гайдуцькі пісні.
- Віршовані епічні жанри: думи, юнацькі пісні, баладні пісні.
- Ліричні пісні. Зміст ліричних пісень. Поетикальні особливості. Любовні і сімейно-побутові пісні.
- Виникнення народного театру. Народна драма. Ідейно-тематичний склад народної драми.
- Соціальний конфлікт у народній драмі. Побутова тематика у народній драмі. Поетика народної драми.
- Прислів’я і приказки слов’ян. Визначення жанру. Тематична класифікація прислів’їв і приказок.
- Історичний розвиток прислів’їв і приказок. Пізнавальне і естетичне значення. Художня своєрідність прислів’їв і приказок.
Самостійна робота:
|
з/п |
Назва теми | Кількість
годин |
| 1. | Найдавніші билини. Визначення жанру. Термінологія. Склад та класифікація найдавніших билин. | 5 |
| 2. | Весільна обрядність слов’янських народів. | 5 |
| 3. | Ліричні пісні. Визначення жанру та зміст ліричних пісень. Любовні та сімейно-побутові пісні. Соціальні мотиви в селянських піснях. | 5 |
| 4. | «Частушки». Визначення жанру. Походження «частушок». Зміст та поетика «частушок». | 2 |
| 5. | Специфіка народного театру. Ідейно-тематична спрямованість народного театру. Поетика народної драми. | 8 |
| 6. | Легенди і перекази. Тематична класифікація. Походження. Поетика. | 3 |
| 7. | Усна народна творчість як втілення народних уявлень про створення світу, про моральні засади суспільства та історичні події. | 6 |
| 8. | Слов’янська міфологія. Пантеон слов’янських богів. | 5 |
| 9. | Слов’янський фольклор та його відображення в малярстві та музичному мистецтві. | 7 |
| 10. | Загальнофольклорні явища у слов’янській усній народній поетичній творчості. | 8 |
| 11. | Фольклор і література. | 6 |
| Разом | 60 |
ОР – бакалавр Спеціальність 014 Середня освіта 014.02 Мова і література
ОК – Фольклор та літературне краєзнавство
Програмові вимоги:
- Історія терміну «фольклор». Специфіка фольклору. Основні відмінності фольклору від літератури. Особливості поетики фольклору.
- Фольклористика як наука про фольклор. Фольклористика і літературознавство, фольклористика і етнографія, фольклористика і історія.
- Місце і роль фольклору в шкільному освітньому процесі.
- Специфіка використання фольклорного матеріалу на уроках з української літератури.
- Жанровий склад слов’янського фольклору. Специфіка жанрів слов’янського фольклору.
- Загальне поняття про обряд і обрядову поезію.
- Слов’янська міфологія. Пантеон слов’янських богів.
- Календарна обрядова поезія. Зимові свята і обрядова поезія: Коляда, Масляна.
- Поезія весняно-літнього циклу. Осінні обряди і поезія.
- Сімейна обрядова поезія: загальне поняття, склад.
- Родильний обряд і поезія.
- Весільний обряд і поезія. Довесільна обрядність. Специфіка жанрів весільної обрядності.
- Поховальні и рекрутські голосіння.
- Казки. Визначення жанру. Проблема класифікації казок. Поетика казки.
- Казки про тварин. Поетика казок про тварин.
- Чарівні казки. Фантастика в чарівних казках. Сюжетний склад. Структура чарівних казок. Персонажі.
- Соціально-побутові казки. Соціальний конфлікт в побутових казках.
- Визначення жанру легенди. Класифікація легенд и склад сюжетів. Ідейно-художні особливості легенд.
- Віршовані епічні жанри: билини.
- Віршовані епічні жанри: історичні пісні, гайдуцькі пісні.
- Віршовані епічні жанри: думи, юнацькі пісні, баладні пісні.
- Ліричні пісні. Зміст ліричних пісень. Поетикальні особливості. Любовні і сімейно-побутові пісні.
- Виникнення народного театру. Народна драма. Ідейно-тематичний склад народної драми.
- Соціальний конфлікт у народній драмі. Побутова тематика у народній драмі. Поетика народної драми.
- Прислів’я і приказки слов’ян. Визначення жанру. Тематична класифікація прислів’їв і приказок.
- Історичний розвиток прислів’їв і приказок. Пізнавальне і естетичне значення. Художня своєрідність прислів’їв і приказок.
- Предмет, мета і завдання літературного краєзнавства.
- Місце і роль літературного краєзнавства в системі шкільної освіти.
- Літературне краєзнавство як засіб формування національно-патріотичного світогляду школяра.
- Літературне краєзнавство і українська література у системі шкільної освітньої програми: точки перетину, міждисциплінарний зв’язок.
- Тадеуш Ольшанський і Прикарпаття. Творча біографія Тадеуша Ольшанського, спогади про Станіславів.
- Юзеф Зелінський і Галичина. «Історична довідка» Юзефа Зелінського: тематична спрямованість, своєрідність письма.
- Станіслав Вінценз і Галичина. Книга про гуцулів і гуцульську культуру «На високій полонині». Гуцульська ментальність очима С. Вінценза.
- Агатон Гіллер і Станіславів: західноукраїнські сторінки творчої біографії.
- Францішек Карпінський і Прикарпаття: спогади письменника, образ рідного краю у творчості письменника.
- Микола Рей і Галичина: західноукраїнські сторінки творчої біографії.
Самостійна робота:
|
з/п |
Назва теми | Кількість
годин |
| 1. | Весільна обрядність слов’янських народів. | 6 |
| 2. | Ліричні пісні. Визначення жанру та зміст ліричних пісень. Любовні та сімейно-побутові пісні. Соціальні мотиви в селянських піснях. | 4 |
| 3. | Віршовані епічні жанри: билини, гайдуцькі пісні, юнацькі пісні, думи. | 6 |
| 4. | Баладні пісні: ідейно-тематична класифікація, поетика. | 4 |
| 5. | Специфіка народного театру. Ідейно-тематична спрямованість народного театру. Поетика народної драми. | 6 |
| 6. | Легенди і перекази. Тематична класифікація. Походження. Поетика. | 4 |
| 7. | Ф. Карпінський і Галичина. | 6 |
| 8. | С. Вінценз і Галичина. | 6 |
| 9. | С.Яхович і Станіславів. | 6 |
| 10. | Д.Магнушевський і Прикарпаття. | 6 |
| 11. | Т.Ольшанський і Станіславів. | 6 |
| Разом | 60 |
ОР – бакалавр Спеціальність 035 Філологія
035.038 Філологія (Слов’янські мови та літератури (переклад включно),
перша – польська
ОК – Фольклор та літературне краєзнавство
Програмові вимоги:
- Історія терміну «фольклор». Специфіка фольклору. Основні відмінності фольклору від літератури. Особливості поетики фольклору.
- Фольклористика як наука про фольклор. Фольклористика і літературознавство, фольклористика і етнографія, фольклористика і історія.
- Жанровий склад слов’янського фольклору. Специфіка жанрів слов’янського фольклору.
- Загальне поняття про обряд і обрядову поезію.
- Слов’янська міфологія. Пантеон слов’янських богів.
- Календарна обрядова поезія. Зимові свята і обрядова поезія: Коляда, Масляна.
- Поезія весняно-літнього циклу. Осінні обряди і поезія.
- Сімейна обрядова поезія: загальне поняття, склад.
- Родильний обряд і поезія.
- Весільний обряд і поезія. Довесільна обрядність. Специфіка жанрів весільної обрядності.
- Поховальні и рекрутські голосіння.
- Казки. Визначення жанру. Проблема класифікації казок. Поетика казки.
- Казки про тварин. Поетика казок про тварин.
- Чарівні казки. Фантастика в чарівних казках. Сюжетний склад. Структура чарівних казок. Персонажі.
- Соціально-побутові казки. Соціальний конфлікт в побутових казках.
- Визначення жанру легенди. Класифікація легенд и склад сюжетів.
- Ідейно-художні особливості легенд.
- Віршовані епічні жанри: билини.
- Віршовані епічні жанри: історичні пісні, гайдуцькі пісні.
- Віршовані епічні жанри: думи, юнацькі пісні, баладні пісні.
- Ліричні пісні. Зміст ліричних пісень. Поетикальні особливості. Любовні і сімейно-побутові пісні.
- Виникнення народного театру. Народна драма. Ідейно-тематичний склад народної драми.
- Соціальний конфлікт у народній драмі. Побутова тематика у народній драмі. Поетика народної драми.
- Прислів’я і приказки слов’ян. Визначення жанру. Тематична класифікація прислів’їв і приказок.
- Історичний розвиток прислів’їв і приказок. Пізнавальне і естетичне значення. Художня своєрідність прислів’їв і приказок.
- Предмет, мета і завдання літературного краєзнавства.
- Місце літературного краєзнавства в системі класичної філологічної освіти.
- Літературне краєзнавство та історія літератури: міждисциплінарні зв’язки.
- Літературне краєзнавство та історія і етнографія: міждисциплінарні зв’язки.
- Літературне краєзнавство і діалектологія: міждисциплінарні зв’язки.
- Тадеуш Ольшанський і Прикарпаття. Творча біографія Тадеуша Ольшанського, спогади про Станіславів.
- Юзеф Зелінський і Галичина. «Історична довідка» Юзефа Зелінського: тематична спрямованість, своєрідність письма.
- Станіслав Вінценз і Галичина. Книга про гуцулів і гуцульську культуру «На високій полонині». Гуцульська ментальність очима С. Вінценза.
- Агатон Гіллер і Станіславів: західноукраїнські сторінки творчої біографії.
- Францішек Карпінський і Прикарпаття: спогади письменника, образ рідного краю у творчості письменника.
- Микола Рей і Галичина: західноукраїнські сторінки творчої біографії.
Самостійна робота:
|
з/п |
Назва теми | Кількість
годин |
| 1. | Весільна обрядність слов’янських народів. | 6 |
| 2. | Ліричні пісні. Визначення жанру та зміст ліричних пісень. Любовні та сімейно-побутові пісні. Соціальні мотиви в селянських піснях. | 4 |
| 3. | Віршовані епічні жанри: билини, гайдуцькі пісні, юнацькі пісні, думи. | 6 |
| 4. | Баладні пісні: ідейно-тематична класифікація, поетика. | 4 |
| 5. | Специфіка народного театру. Ідейно-тематична спрямованість народного театру. Поетика народної драми. | 6 |
| 6. | Легенди і перекази. Тематична класифікація. Походження. Поетика. | 4 |
| 7. | Ф. Карпінський і Галичина. | 6 |
| 8. | С. Вінценз і Галичина. | 6 |
| 9. | С.Яхович і Станіславів. | 6 |
| 10. | Д.Магнушевський і Прикарпаття. | 6 |
| 11. | Т.Ольшанський і Станіславів. | 6 |
| Разом | 60 |
ОР – магістр Спеціальність 035 Філологія 035.033 Слов’янські мови та літератури
(переклад включно), перша – польська
ОК – Літературознавча славістика
Програмові вимоги:
Постмодернізм як особлива світоглядна концепція. Генеза європейського постмодернізму.
- Загальна характеристика постмодернізму. Естетика постмодернізму.
- Поетика постмодернізму. Ключові категорії і поняття постмодернізму.
- Інтертекстуальність як ключова категорія постмодернізму: дефініція, форми і різновиди художньої реалізації (за Ю. Крістєвою).
- Інтермедіальність у постмодернізмі.
- Філософське підґрунтя постмодернізму (Ліотар, Деріда, Еко).
- Зовнішні ознаки постмодерністського тексту.
- Літературна гра у постмодерністському тексті (твори на вибір).
- Проблема автора у літературі постмодернізму.
- Загальна характеристика героя постмодерністської літератури.
- Періодизація чеського постмодернізму як художньої системи (з іменами представників).
- Мілан Кундера як письменник-постмодерніст. «Вальс на прощання» як постмодерністський роман.
- Інтертекстуальний аспект роману М.Кундери «Вальс на прощання».
- Специфіка польського постмодернізму: періодизація, представники, прикметні ознаки.
- Януш Вишневський як представник літератури польського постмодернізму.
- Роман Я.Вишневського «Самотність в мережі ІНТЕРНЕТ» як постмодерністський роман.
- Ініціація як одна з головних особливостей постмодернізму у романі Томка Тризни “Панна Нікт”.
- Проблема адаптації особистості в суспільстві в романі Томка Тризни “Панна Нікт”.
- Вітольд Гомбрович – польський постмодерніст, борець за автентичне життя особистості. Гротеск як елемент гри в творчості Вітольда Ґомбровича.
- Риси постмодернізму в романі «Транс-Атлантик».
- Творчість Ольги Токарчук – лауреатки Нобелівської премії з літератури. Періодизація, проблематика.
- Риси постмодернізму в романі “Правік та інші часи” О. Токарчук.
- Особливість концепту гри в романі “Правік та інші часи” О. Токарчук.
- Риси постмодернізму в романі Дороти Масловської “Польсько-російська війна під біло-червоним прапором”.
- Постать іншого в романі Дороти Масловської “Польсько-російська війна під біло-червоним прапором”.
- Особливості творчості Умберто Еко.
- Риси постмодернізму в романі Умберто Еко «Ім‘я Троянди».
- Потрактування постмодернізму за Умберто Еко.
- Мотив зникнення реальної особи в системі висловлювань про неї – один із центральних мотивів у романі П.Гуелле “Вайзер Давідек”.
- Специфіка процесу міфізації у романі П.Гуелле «Вайзер Давідек».
Самостійна робота:
| №
з/п |
Назва теми | Кількість
годин |
| 1 | Постмодернізм у болгарській літературі | 10 |
| Постмодернізм у хорватській літературі | 10 | |
| 2 | Постмодернізм у словацькій літературі | 5 |
| 3 | Постмодернізм у македонській літературі | 5 |
| 4 | Поетика постмодернізму у творчості У.Еко, П.Зюскінда, Дж. Фаулза, М. Павича | 15 |
| 5 | Інтертекстуальність у романі В.Набокова «Дар» | 5 |
| 6 | Постмодерний характер творчості Томка Тризни, Марека Беньчика, Міхала Вітковського | 10 |
| Разом | 60 |
ОР – магістр Спеціальність 035 Філологія 035.033 Слов’янські мови та літератури
(переклад включно), перша – польська
ОК – Перекладознавство в структурі літературознавчої компаративістики
Програмові вимоги:
- Предмет, об’єкт, мета і завдання порівняльного літературознавства.
- Міждисциплінарні зв’язки літературної компаративістики.
- Галузі сучасного порівняльного літературознавства.
- Етапи розвитку літературної компаративістики.
- Поняття «міжлітературної взаємодії» у літературній компаративістиці.
- Поняття взаємовпливу і літературних контактів.
- Подорожуючі сюжети в давніх літературах.
- Вічні літературні образи.
- Наука «компаративістика» в сучасному потрактуванні (на основі одноіменної статті Т.Денисової).
- Імагологія як галузь порівняльного літературознавства: зародження і розвиток.
- Предмет і завдання імагології як галузі порівняльного літературознавства.
- Художній переклад у системі міжлітературних зв’язків. Дефініція поняття «художній переклад», специфіка художнього перекладу.
- Класифікація варіантів художнього перекладу.
- Імагологія в контексті актуальних проблем художнього перекладу.
- І.Франко – теоретик і практик українського перекладознавства.
- Внесок Кирила і Мефодія в українську культуру.
- Кирило і Мефодій – перші перекладачі Біблії.
- Поетичні переклади Т.Шевченка.
- А.Содомора як теоретик художнього перекладу.
- Тематика та проблематика перекладознавчого збірника «Переклад на порозі ХХІ століття: історія, теорія, методологія» (за матеріалами статті А.Содомори «Українське перекладознавство на рубежі ХХІ віку»).
- Визначення поняття «вічні образи». «Вічні образи» і архетипи.
- Перекладацький доробок М. Старицького.
- Особливості перекладацького стилю М.Старицького.
- Кирило і Мефодій просвітителі слов’ян. Їхня діяльність та переклади.
- Вільний переклад: дефініція, особливості.
- Проблема перекладу Шевченкової поезії.
- Перекладацька діяльність В. Щурата.
- Особливості перекладацької манери В. Щурата (методи, художні прийоми та техніка).
- Матвіїшин як видатний український компаративіст.
- Місце української літератури у працях В.Г. Матвіїшина.
- Перекладацький доробок Івана Франка.
- Науковий доробок Дмитра Чижевського – представника української еміграційної компаративістики.
- Перекладацька діяльність Миколи Зерова.
Самостійна робота:
| №
з/п |
Назва теми | Кількість
годин |
| Давньоукраїнські поетики і риторики. | 6 | |
| 2. | «Фольклорна» течія художнього перекладу в новоукраїнській літературі. | 6 |
| 3. | Поетичні переклади Тараса Шевченка. | 6 |
| 4. | Перекладацький Пантелеймона Куліша. | 6 |
| 5. | Іван Франко – теоретик і практик українського перекладознавства. | 6 |
| 6. | Перекладацька спадщина доробок Михайла Старицького. | 6 |
| 7. | Українська поезія в російськомовних перекладах
І. Качуровського. |
6 |
| 8. | Овідіана Миколи Зерова. | 6 |
| 9. | Вергілій у перекладі Содомори. | 6 |
| 10. | Гомер у перекладі Б.Тена. | 6 |
| Разом | 60 |
ОР – бакалавр Спеціальність 035 Філологія
035.038 Філологія (Слов’янські мови та літератури (переклад включно),
перша – польська
ОК – Постколоніальні студії: феномен постколоніального письменства
E-mail: olena.terekhovska@pnu.edu.ua
Тел: (0342) 59-61-44
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника